Z okazji jubileuszu 1025-lecia Chrztu Rusi Kijowskiej arcybiskup lubelski i chełmski Abel wydał list arcypasterski do duchowieństwa i wiernych diecezji lubelsko-chełmskiej. Obchody jubileuszu w diecezji lubelsko-chełmskiej rozpoczęły się w Brzeźnie koło Chełma i Holi 27-28 lipca br., gdy czczono pamięć Chrzciciela Rusi Kijowskiej – św. Równego Apostołom Księcia Włodzimierza Wielkiego. W Holi 28 lipca poświęcono monument upamiętniający tę rocznicę. Swój list arcypasterski w 1025-lecie chrztu Rusi Kijowskiej arcybiskup Abel wydał 14 sierpnia 2013 r., gdy według kalendarza juliańskiego przypada święto Wyniesienia świętego Drzewa Krzyża Pańskiego oraz św. Męczenników Machabeuszy i matki ich Salomei. Według tradycji właśnie tego dnia dokonał się Chrzest Rusi Kijowskiej.  List arcypasterski z okazji jubileuszu 1025-lecia Chrztu Rusi Kijowskiej zostanie odczytany w cerkwiach diecezji lubelsko-chełmskiej w najbliższą niedzielę 18 sierpnia 2013 r. Poniżej tekst listu arcypasterskiego w języku polskim i ukraińskim: List arcypasterski Arcybiskupa Lubelskiego i Chełmskiego do Czcigodnego Duchowieństwa, Miłujących Boga Mnichów oraz wszystkich wiernych Diecezji Lubelsko-Chełmskiej z okazji jubileuszu 1025-lecia Chrztu Rusi Kijowskiej Umiłowani w Chrystusie Bracia i Siostry! W te dni nasze serca przepełnione są radością i wdzięcznością wobec naszych pobożnych przodków za ten wielki dar Świętej Wiary Prawosławnej, który odziedziczyliśmy od nich. 1025 lat temu Światło Ewangelii oświeciło także i naszych praojców, gdy święty wielki książę kijowski Włodzimierz przyjął święty chrzest i ustanowił chrześcijaństwo oficjalną religią swego potężnego państwa – Rusi Kijowskiej. Pan nasz Jezus Chrystus nakazywał swoim uczniom: „nauczajcie wszystkie narody, udzielając im chrztu w imię Ojca i Syna, i Świętego Ducha. Uczcie je zachowywać wszystko, co wam przykazałem” (Mt 28, 19-20). Właśnie w 988 roku te słowa wypełniły się także na ziemi ruskiej – nasz naród przyjął światło Ewangelii. Jak pisał w XI wieku metropolita kijowski Iłarion: „bowiem dobroczynna wiara rozprzestrzeniła się po całej ziemi i doszła do naszego narodu ruskiego. I jezioro Prawa wyschło, zaś źródło Ewangelii wezbrawszy pokryło całą ziemię i rozlało się aż do nas. Oto bowiem już i my ze wszystkimi chrześcijanami sławimy Świętą Trójcę”. Chrzest Rusi Kijowskiej było fundamentalnym wydarzeniem w dziejach naszych przodków, które doprowadziło ich, a dzięki ich modlitwom także i nas, do poznania prawdziwego Boga – Chrystusa. Na skutek tej decyzji św. księcia Włodzimierza znaleźliśmy się w kręgu kultury i cywilizacji bizantyjskiej, staliśmy się częścią europejskiej przestrzeni cywilizacyjnej. Kilkanaście dni temu słowami troparionu wychwalaliśmy Chrzciciela Rusi – św. Równego Apostołom Księcia Włodzimierza Wielkiego: „Jak ewangeliczny kupiec szukałeś, słynny ze swego panowania Włodzimierzu, drogocennej perły. Panując na wysokim tronie matki grodów, chronionego przez Boga Kijowa, badając i posyłając do Konstantynopola posłów dla poznania prawdziwej wiary, znalazłeś drogocenną perłę, Chrystusa”. Właśnie dzięki jego mądrości i wierze „cała ziemia nasza – jak pisał metropolita Iłarion – poczęła sławić Chrystusa wraz z Ojcem i z Świętym Duchem. (…) Świątynie [pogańskie] były burzone, a cerkwie – stawiane; bożki były rozbijane, a ukazaly się ikony świętych; biesy uciekały, krzyż uświęcał grody”. Dzięki tej dalekosiężnej decyzji św. księcia Włodzimierza z 988 r. ogień Prawosławnej Wiary przyszedł także na ówczesne peryferie Rusi Kijowskiej – na nasze nadbużańskie ziemie, które potem zaczęto nazywać Chełmszczyzną i Podlasiem. Od tego czasu nasi przodkowie zostali oświeceni światłem Prawdy Chrystusowej. W te jubileuszowe dni z wdzięcznością wspomnijmy Chrzciciela Rusi oraz dziesiątki pokoleń naszych przodków, którzy przekazali nam tę drogocenną perłę, którą znalazł św. książę Włodzimierz. Niech znakiem naszej pamięci o tym jubileuszu będzie pomnik we wsi Hola, wzniesiony w dzień pamieci św. Księcia Włodzimierza Wielkiego. Przekazujmy naszą kulturę i tysiącletnią tradycję prawosławnego chrześcijaństwa Ziemi Chełmsko-Podlaskiej młodemu pokoleniu. Umacniajmy siebie w Świętej Wierze Prawosławnej, byśmy mogli  zwrócić się do św. Włodzimierza ze słowami: „Zobacz wnuki twoje i prawnuki, jak żyją, jak strzeżone są przez Pana, jak zachowują prawą wiarę wedle twojego nakazu, jak uczęszczają do świętych cerkwi, jak sławią Chrystusa, jak oddają cześć Jego imieniu! (…) Zobacz cerkwie kwitnące, zobacz chrześcijaństwo rosnące!”. Z arcypasterskim błogosławieństwem, + Abel, Arcybiskup Lubelski i Chełmski Lublin-Chełm-Biała Podlaska, 14 sierpnia 2013 Roku Pańskiego – w święto Wyniesienia świętego Drzewa Krzyża Pańskiego oraz św. Męczenników Machabeuszy i matki ich Salomei – w dniu Chrztu Rusi Kijowskiej. Архипастирське послання архиєпископа Люблинського і Холмського Всечесному Духовенству, Боголюбивому Чернецтву та всім вірним Люблинсько-Холмської єпархії з нагоди ювілею 1025-річчя Хрещення Київської Русі Улюблені у Христі Брати і Сестри! У ці дні наші серця переповнені радістю і вдячністю нашим благочестивим предкам за цей великий дар Святої Православної Віри, який ми успадкували від них. 1025 років тому Світло Євангелія осяяло також і наших праотців, коли святий великий київський князь Володимир прийняв святе хрещення і встановив християнство офіційною релігією в своїй могутній державі – Київській Русі. Господь наш Ісус Христос заповідав своїм учням: «научіте всі народи, хрестячи їх в ім’я Отця і Сина і Святого Духа, навчаючи їх берегти все те, що заповідав я вам» (Мф 28, 19-20). Саме в 988 році ці слова виповнилися і на руській землі – наш народ прийшов до світла Євангелія. Як писав у ХІ столітті митрополит Київський Іларіон: «Віра бо благодатна по всій землі поширилась. І до нашого народу руського дійшла. Озеро ж закону пересохло, а євангельське джерело, наводнившись і всю землю покривши, аж до нас розлилося. Се ж бо й ми вже з усіма християнами славимо Святу Трійцю». Хрещення Київської Русі стало фундаментальною подією в історії наших предків, яка привела їх, а через їхні молитви і нас, до пізнання істинного Бога – Христа. В результаті цього рішення св. князя Володимира опинилися ми в колі візантійської культури і цивілізації, стали частиною європейського цивілізаційного простору. Кільканадцять днів тому словами тропаря прославляли ми Хрестителя Русі – св. рівноапостольного князя Володимира Великого: «Уподобився єси купцеві, що дорогоцінної перлини шукає, славнодержавний Володимире, сидівши на високому престолі матері городів наших, Богоспасаємого Києва: розвідуючи й до Царгороду посилаючи пізнати православную віру, ти знайшов дорогоцінну перлину, Христа». Саме завдяки його мудрості і вірі «уся земля наша, – як писав митрополит Іларіон, – уславила Христа з Отцем і зі Святим Духом. (…) Капища рушилися, і церкви ставилися, ідоли крушилися, ікони святих з’являлися, біси розбігалися, хрест городи освячував». Завдяки цьому доленосному рішенню св. князя Володимира з 988 р. вогонь Православної віри прийшов також на тодішні окраїни Київської Русі – на наші надбужанські землі, які згодом почали називати Холмщиною і Підляшшям. З цього часу наші предки просвітилися світлом Правди Христової. У ці ювілейні дні з вдячністю згадаймо Хрестителя Русі та десятки поколінь наших предків, котрі передали нам цю дорогоцінну перлину, яку знайшов св. князь Володимир. Нехай знаком нашої пам’яті про цей ювілей буде пам’ятник у селі Голя, встановлений у день пам’яті св. князя Володимира Великого. Передаваймо нашу культуру і тисячолітню традицію православного християнства Холмсько-Підляської землі молодому поколінню. Укріпляймо себе у Святій Православній Вірі, щоб могли ми звернутися до св. Володимира зі словами: «Поглянь на онуків твоїх і правнуків, як живуть, як хранить їх Господь, як благовір’я держаться, заповіданого тобою, як у святі церкви учащають, як славлять Христа, як поклоняються імені Його! (…) Поглянь, як церкви квітнуть! Поглянь, як християнство росте!». З архипастирським благословенням, + Авель,  архиєпископ Люблинський і Холмський Люблин−Холм−Біла, 14 серпня 2013 р. Б. – у свято Винесення Дерева Чесного Хреста Господнього та свв. Мучеників Маккавеїв і матері їх Соломії – в день Хрещення Київської Русі.