Св. священномученик Василій прийшов у світ на благословенній Богом Холмській землі у селі Тератин наприкінці третьої чверті ХІХ ст. Був він родом із достойної сім’ї Мартишів, його батько Олександер був суддею, згодом прийняв священичий сан. Молодий Василій, вихований у атмосфері благочестя, навчався у Холмській духовній семінарії.

На межі століть двядцятишестирічний Василій присвятив своє життя служінню Христові, прийнявши священичу хіротонію. Незабаром він був посланий для ведення місійної праці на далеку Аляску. Доручена йому парафія була розкинута на островах (зокрема на Афоґнаку та Кодяку), а душпастирство вимагало багатьох зусиль і самопосвяти. На американському континенті - також у США (штат Пенсильванія) і в Канаді - святий служив Православній Церкві майже дванадцять років.

Після повернення до Європи о. Василій став у 1912 р. настоятелем православної парафії в Сосновці (Сілезія). Проте незабаром надійшли важкі хвилини - після вибуху Першої світової війни разом з родиною він подався у біженство і поселився в Москві у Св.-Андроніковському монастирі, долаючи багато життєвих труднощів. Щоб забезпечити засоби для існування сім’ї, працював навіть при розвантаженні вагонів.

Після закінчення війни св. Василій повернувся до Сосновця і виконував свої душпастирські обов’язки. Проте незабаром почав інший подвиг на ниві Христовій - започаткував творення православного душпастирства у Війську Польському, щоб дати духовну опіку численним православним християнам, які там служили. Двома роками пізніше, у 1921 р., став православним військовим душпастирем, а згодом верховним душпастирем православного віросповідання у Війську Польському. Возведено його також у високий сан протопресвітера. Православне військове душпастирство св. Василій очолював наступних півтора десятиліття, на цьому особливому полі душпастирської праці йому доводилося вирішувати складні проблеми. Св. Василій був також близьким співпрацівником перших митрополитів варшавських і всієї Польщі - Юрія і Діонисія. Брав участь у підготовці отримання Православною Церквою в Польщі автокефалії.

Після відходу на заслужений відпочинок св. Василій повернувся в рідні сторони - на Грубешівщину, разом із дружиною та доньками поселився в Тератині. Саме там пережив трагічні роки Другої світової війни, коли Холмською землею проходили ворожі армії і виникали конфлікти.

Для мученика Василія Голгофа надійшла, коли багато людей уже тішилося миром. Великою мусила бути ненависть до старенького православного священика, коли саме у Страсну П’ятницю 1945 року - року закінчення війни - на його дім було здійснено напад. Цього особливого для кожного християнина дня, приймаючи великі страждання, св. Василій прийняв вінець мучеництва, віддаючи своє життя за Святу Православну Віру.

Тіло о. Василія похоронено на тератинському кладовищі. У жовтні 1963 р. його останки перевезено до Варшави і поховано на православному кладовищі на Волі. Напочатку 2003 р. було здійснено ексгумацію мощей святого і поміщено їх у церкві св. Йоана Ліствичника у Варшаві.